Drukarnia.BLOG

Подорож

Хоч годинник розбий, час мина і мина,

ти ніколи його не зупиниш.

Ми міняли роботу, смаки, імена,

все одно залишались такими ж.

Я писати приречений, поки живий,

як спинюсь, то не треба овацій,

і закоханий в світ, та не знаю чи він

теж сказав би про мене слова ці.

За життя я не раз відчував його гнів

і втікав в площину невідому,

то закритись з собою на тисячу днів,

то летіти подалі від дому.

Не питай де я був, я наосліп блукав,

та ніяк з цього кола не вирвусь,

наче хтось мене завжди тримав за рукав

і не дав покотитися в прірву.

Розкажи всі новини, що я не застав,

поки був за кордонами світу,

і рукав відпусти, я не бачу підстав

знов залишити твóю орбіту.

лютий 2023

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Bakhtiiar Yelchuiev

Bakhtiiar Yelchuiev

@yelchuievpoetry

Музикант, поет і т.п.

3Longreads
155Views
1Followers
On Drukarnia since September 18 2023

More from the author

  • Фіранки

    Фасади ховають від ока такі таємниці

    Topics of this longread:

    Поезія

You may also be interested in:

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in: