Drukarnia.BLOG

~02:35~

От буває таке відчуття, коли багато людей є у житті , але вони приходять і тихо зникають (чи не тихо), а ти завжди залишаєшся один… Один з своїми думками, страхами , спогадами….

🤍

Темна ковдра вже накрила небо,

життя завмерло на єдину мить .

 Десь місяць світить ,вікна відбивають тіні в небо

Темний клубок на ліжечку лежить.

Вже сплять дороги , вулиці, міста.

 Висотки вже літають на тім боці.  

Лише Одне вікно , що світить десь у даль, 

 лишилося самотнім в цьому році...

У ньому зупинився час ,

 пилюка вкрила стіни і підлогу,

 присипала сліди людських торкань ,

 і тьмяно перейшла до епілогу.

Старий рояль виконував сонату ,

 виводив ноти в рівних лініях рядків  , 

і крихітний ліхтар  на підвіконні,

 уже спокійно в темряві тускнів.

Ні музики ,ні слів, ні тихих схлипів ,

Тепло душі давно звідте пішло.

Лиш потемки(потайки), коли ніхто не бачить

Старенький котик дивиться в вікно.

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Tania

Tania

@bZSGEkqTXXjWzJt

2Longreads
27Views
On Drukarnia since November 21 2023

More from the author

  • Topics of this longread:

    Вірш

You may also be interested in:

  • Вірш

    Вирішив все таки викласти ще один свій вірш. Чомусь я звик їх писати в поганий настрій. Якщо вам він сподобався залишіть якийсь коментар.

    Topics of this longread:

    Вірші

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in:

  • Вірш

    Вирішив все таки викласти ще один свій вірш. Чомусь я звик їх писати в поганий настрій. Якщо вам він сподобався залишіть якийсь коментар.

    Topics of this longread:

    Вірші