Drukarnia.BLOG

~23:43~

🤍

Вона пропахла сигаретами і кавою

А в ії спогадах примарні діячі.

Вони співали третьою октавою

І залишали дотики легкі.

Її волосся спадало тихою загравою

На стареньку помятоу плащі

І окуляри з срібною  оправою

Лежали вільно у її руці.

Очах все ще горів вогонь надії,

Його примарний дух не встиг украсть.

Вони лиш шматочок скла в середину вживили,

Але не дали боляче упасть.

Хоч поранили  , але від смерті вберігали

Примари світу , безтілесні душі.

Вони десь на перехресті її перейняли,

Щоб не задавили нікчемність ту ремнями.

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Tania

Tania

@bZSGEkqTXXjWzJt

2Longreads
27Views
On Drukarnia since November 21 2023

More from the author

  • ~02:35~

    От буває таке відчуття, коли багато людей є у житті , але вони приходять і тихо зникають (чи не тихо), а ти завжди залишаєшся один… Один з своїми думками, страхами , спогадами….

    Topics of this longread:

    Вірші

You may also be interested in:

  • Особлива

    Якщо у вас не виходить бути «нормальним», то просто станьте найкращим серед божевільних. Зробіть це своєю метою, живіть цим. Будьте складними, складеними і тяжкими. Будьте особливими. Годі боятись власної тіні. Годі виборювати собі право на те, щоб займати місце у просторі

    Topics of this longread:

    Вірші

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in:

  • Особлива

    Якщо у вас не виходить бути «нормальним», то просто станьте найкращим серед божевільних. Зробіть це своєю метою, живіть цим. Будьте складними, складеними і тяжкими. Будьте особливими. Годі боятись власної тіні. Годі виборювати собі право на те, щоб займати місце у просторі

    Topics of this longread:

    Вірші