До настання другої половини шістнадцятого століття тіла загиблих переважно лишали спочивати на тій самій просякнутій кров'ю землі, де вони упали. Однак це змінилося тільки-но стало очевидно, що єретицькі легіони неабияких зусиль докладають задля збору тіл вірних Церкві.
1865 року Геракліонський землетрус обрушився на північне узбережжя Криту. Його руйнівні хвилі прокотилися усім пекельним фронтом Анатолії, Леванту й Північої Африки та за одну жахливу ніч змели не один десяток поселень з лиця земного.
Єретицький флот нині тримає військово-морську перевагу на більшості території Семи морів. Лиш у водах Середземномор'я віряни здобули бодай якийсь паритет, щоб забезпечити поставки до Нової Антиохії.
Єретичні жерці, які постають у подобі окопних примар, навіть після смерті неначе в насміх зберігають владу над своїми мертвими слугами. Вони стають шляхтою, командирами мерців, та удають роль, що мали при житті.
Незліченні битви Великої війни минули на священних місцях: безліч зруйнованих обстрілами, вогнем та вибухами храмів, церков, святилищ і мечетей поцятковують Нічийну Землю.
Ще змалку вчать єретиків тому, що Бог-тиран Ягве вимагає покори, та завжди знайдуться хоробрі душі, які не терплять ярма божого пригноблення.
Змалечку обраних з-поміж невірних дітей відправляють поза Браму Пекла, де зростатимуть вони, як командос смерті. Обирають таких мало, а повертаються ще менше, проте ті, хто завершили навчання стають одними з найелітніших військ легіонів єретиків.
Непосвяченим чорні мистецтва ґоетичної магії видаються таємницею – угоди, благання, контракти й ритуали, під час яких єретичні жерці, чаклуни й чудотворці звертаються до своїх темних покровителів по надприродні сили.
Воістину рідко трапляється загін, здатний довго битися в умовах нескінченного кровопролиття Нічийної землі без допомоги могутнього покровителя. Не вижити там без припасів, підкріплень та озброєння, відтак більшість загонів присягають на відданість тим чи іншим повелителям.
Саван пітьми огорнув світ. Чорний дим та сірка ринуть крізь роззявлену браму Пекла та линуть понад землями, чий народ зрікся Бога та розпочав війну супроти Його Творіння. Не приховати вже страшної істини – ціла третина людства упала навколішки перед ідолами Геєни.
Захищений могутнім Залізним муром, султанат здавна славився бездоганною артилерією. Проте облогові гармати та важкі мортири, які боронять вірян на твердинях муру занадто громіздкі для малих експедиційних сил.
Яничари – добірні воїни султанату, з дитинства навчені мистецтву війни. Їх хапають під час нальотів на спустошені невірними північні та східні прикордоння Залізного муру і змалку піддають суворому бойовому вишколу та ідеологічній обробці.
Як завітаєте ви до легендарного султанату Залізного муру, спуститеся глибоко під Дамаські золоті сади, пройдете крізь Печеру Сплячого й повз Сім Брам Можливості, постануть перед вами величні лабораторії й метафізичні факторії ордену алхіміків.
Сапери – один з підрозділів постійної армії султанату на варті Великого Залізного муру. Спершу, щойно з вишколу, стають вони до лав Підземного корпусу, покликаного зупиняти й нищити хвилі невірних, які щодня намагаються пробити тунелі глибоко під фундаментом Залізного муру.
Широко розкинулися землі султанату. Численні його провінції здібні виставити дуже військо, адже кожне двадцяте господарство зобов'язане озброїти й спорядити воїна на службу правителеві тих, хто вірує.
Вони знані на безліч імен: Примарні Вовки, Потаємні Кинджали, Підступні Змії, Султанів Гнів. Як би їх не кликали, асасини султанату жахають навіть найхоробріші серця.
Алхіміки – бойові містики й ремісники Великого султанату Залізного муру, навчені у стінах Дому Мудрості таємничим знанням легендарної Смарагдової скрижалі. Допуск до їхніх лав відкритий усім охочим з гідною волею та інтелектом, байдуже жінки то чи чоловіки.
Військові походи за межі Великого Залізного муру та до Нічийної Землі завжди сповнені небезпек. Очолюють їх польові офіцери, знані як юзбаші. Їхній обов'язок це вести людей за собою, а обирають їх лише за чеснотами, незалежно від родоводу чи статків.
Коли невірні відкрили тричі прокляту Браму Джаганнама та випустили Ґоґа й Маґоґа на тих, хто вірує, здавалося, немов усе втрачено та переможе шайтан зрештою дунья.
Бодай генерали Нової Антиохії та серани єретиків часто не зважають на окопних паломників, маючи тих за неорганізований набрід, роки жорстоких боїв та болісні уроки передової зробили з них напрочуд ефективну силу Великої війни.
Trench Crusade українською
