Археологія — історична наука, що вивчає минуле людського суспільства за матеріальними рештками його життя та діяльності.
Колись я вів блог на іншому ресурсі, і переглядаючи його вміст, наткнувся на цей допис. Це спогади засновані на реальних подіях.
Вони не залишають слідів на шкірі, не змінюють кісток, не фіксуються жодним томографом. Але вони реальніші за будь-який перелом - ці невидимі шрами минулого. Що робити, коли неможливо забути?
Ми часто ганяємося за схваленням інших, боїмося змін або живемо минулим, втрачаючи власне щастя. Що насправді керує вашим життям? Відкрийте для себе 5 пасток, які крадуть вашу свободу, та дізнайтеся, як нарешті взяти відповідальність за своє майбутнє.
Ця картина мальована мною, моїм світом, пам’яттю моєю. Як же я піду до бою, якщо не розумію її, сенсею?
Сонце пряжило шкіру. Трава була висока й густа, в ній снували колонії комах, долаючи перепони з битої черепиці, камінців і всілякого залізяччя. Дача буяла різноцвіттям і була заповнена людьми, і всі ті люди були моєю ріднею.
Коли ми згадуємо минуле — ми лікуємо душу чи ховаємось від теперішнього?
Легенда про короля Артура та його двір – один із найвпізнаваніших сюжетів європейської середньовічної традиції. Вона охоплює десятки персонажів, розгалужену систему мотивів і символів, а також відіграє важливу роль у формуванні культурної ідентичності Великої Британії.
Про те, навіщо психологи лізуть у минуле, коли там уже нічого не змінити. Є трохи нудних досліджень, але з них зроблені цікаві висновки. Приємного читання!
Вірш описує спогади про творчий процес, де фізичні дотики до фарб і полотна переплітаються з болем і ніжністю, відображаючи емоційну глибину ліричного героя. Через сни та рани він шукає натхнення й любов, занурюючись у мистецтво.
Ностальгія по-минулому, стала для нас звичайною справою. Згадки, як ішли по знайомим вулицям до школи, як окликав друзів по дорозі, сміючись прощався, закинувши портфель на плечі, і не дивлячись в роки майбутні, - з великою примхою години проклинав біля парти, з візерунками
З дитинства відчувала дивність сучасного світу. Він був гарним, яскравим, навіть сказала би блискучим до того ступеня, що око вирвати можна від такого різноманіття, перевязаного з усіх боків штучністю
Я вже давно пишу поезію та прозу, в цьому довгочиті Ви можете ознайомитися з частиною моєї старої, я б навіть сказав, архівної творчості. Приємного читання!
Практик, а не теоретик
