П’яте грудня. Шаховий турнір у Львівській школі № 9. Наш добрий тренер і вчитель праці — Любомир Євгенович — уважно стежить за грою збірної гімназії. На перерві до мене та ще одного гравця підходить молода жінка — мама Меланії Волошинської, учасниці команди.

(уривок із нового твору)

Друзям-танцівникам, тоді після операції до мене повернулося життя

Жовте листя сумно тліє на осінній стежці

Він грав у шахи все життя,

Ніжно сяють небеса

сумний погляд Янгола леліє моя тиха пам'ять

Крізь сірі немічні слова,

Спотворю все, що ти любив,

Братові та дідові, які потонули в суворому морі життя