Drukarnia.BLOG

ШАХІСТ

Він грав у шахи все життя,

На дошці дні свої згубив,

Не знало серце каяття,

І розум швидко потьмянів.

А він все грав і грав, хоча

Ще голос неба чув сумний:

«Згасає зір, гниє душа,

Згорить у пеклі подих твій».

А він все грав і грав, хоча

Матусі дотик занімів...

І братик смикав за рукав:

Кричав, молився і тремтів.

І потім... Боже! На землі —

Ні матері, ні братика!

А мама навіть у труні

Так гірко-гірко плакала.

Articoli su attività commerciali locali e persone interessanti:

Condividi le tue idee in una nuova pubblicazione.
Aspettiamo la tua longread!
Радислав Тихий

Радислав Тихий

@radyslav_chibisov

Філолог, учитель і письменник

16Longread
173Viste
1Seguaci
Su Drukarnia da allora 14 giugno

Altro dall'autore

  • Любомир Євгенович (спогад)

    П’яте грудня. Шаховий турнір у Львівській школі № 9. Наш добрий тренер і вчитель праці — Любомир Євгенович — уважно стежить за грою збірної гімназії. На перерві до мене та ще одного гравця підходить молода жінка — мама Меланії Волошинської, учасниці команди.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Спогади
  • Вона

    (уривок із нового твору)

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Кохання

Potrebbe interessarti anche:

Commenti (0)

Sostieni prima l'autore.
Scrivi un commento!

Potrebbe interessarti anche: