Є ТІ, ЩО ХОЧУТЬ ВІРИТИ…
Я пригадую того солом’яного пучка, з якого він робився. Спершу дід переживав за урожай ще далеко перед тим — у серпні, коли з довгих стеблин виблискували золотими кольорами колоски, ніби вістря, що прорізається крізь злободенну втому.

Topics of this longread:
ЕсеїстикаApplause from users 9Number of comments 1Longread views in the feed, search, and other places 906