той, котрий складає вірші
вірші складаю в основному з настрою, іноді озираюся на сьогодення і дуже рідко (а бажалося б частіше!) з натхнення...з римою та без рим (біло чи верлібри - не дуже розумію у чому між ними відмінність)...перевагу віддаю неримованим поетичним рядкам...а також намагаюся експериментувати у прозовій поезії - тут я бачу великий простір для творчості...на жаль, усі ці мої потуги поки що цікавлять тільки та лише мене... - якось незручно представляти хобі як щось серйозне...бо пишу в час відпочинку, а зараз... - бо надто багато вільного часу...останніми днями фантазії кличуть мене до прози - вагаюся, бо розумію, наскільки це складно...це вже не віршиком розповідати своє світоглядне бачення...це що стосовно моїх "творчих" потуг...автобіографічне, я так гадаю, тут ні до чого... - основну суть "про себе" я розповів, а саме - я той, котрий складає вірші...До речі... - картинки у моїх дописах взяті з інтернету.
Що-що?…За мемуари сів до столу?!…Минулим жити захотів?…В минуле зазирнув — а там пустеля!
********ANТЕ INITIUM…. Ховаюся у собі. Барикадую усі входи та виходи у світ. Бо коли навіть розвіється темрява ночі, все одно, одразу неодмінно оточує сірість буденності дня...
Переді мною степ, шурхотить у траві вітер...Але бачу та чую море. Лише путиноїдна окупація вітчизни псує дивовижний краєвид заходу сонця за світлий небокрай...А краєвид дійсно казковий!
