Drukarnia.BLOG

Вони

І забувши як насправді жити

Вони вбиваючи все світло в собі,

Кохали

І забувши, як любити вони, вбивши пристрасть в усіх

Жили

І лютуючи від міської бездумності

Вмирали

Вони топились, вішались і курили найдорожчі цигарки

Які тільки могли дозволити їх ніколи не куплені гаманці

Вони продавали органи і будинки, щоб купити ліки від почуттів

Бо забули що мертві

І якщо ви гадали, що це була пара

То ви те саме бездумне місто

Бо їх було достатньо щоб захопити Рим

Та пару вулиць Парижу

Та їм це було не потрібно,

Бо поки не заборонена лінь

Вони будуть жити усюди…

Я не думали що повернуся сюди, але ну чому б ні

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Все ок...

Все ок...

@vse_ok

14Longreads
442Views
12Followers
On Drukarnia since April 17 2023

More from the author

  • Універ(моя сторі)

    Якщо коли небудь ви могли подумати, що викладачі університету дуже порядні люди, то ви не зовсім праві.

    Topics of this longread:

    Проза
  • Очі

    Я боязко вдивлялась у блакить,

    Topics of this longread:

    Вірші

You may also be interested in:

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in: