Drukarnia.BLOG

***

Війна останніми тижнями

Звучала, на диво, тихо.

Канали, забиті статтями,

Мовчали, ховаючи лихо.

.

Та лихо прийшло не звідти

І вдарило нас, як з гармат.

Ми вірили в здатність літати,

Та болісно впали від втрат.

.

Його усмішка світила так ясно,

Оживляючи світ навкруги,

У краще ж ми вірили марно —

Зрозуміли, торкнувшись труни.

.

Його ж бо пам'ятають усі

Навіть ті, хто бачив лиш раз.

Я все згадую ті сонячні дні

І обривки з крилатих вже фраз.

.

Я знала його не так уже добре,

Та занадто мало часу, на жаль.

Тому це й невимовно болюче горе,

Наші душі поринули тихо в печаль.

.

Я палко вірю в розповіді голосні,

Що говорять про наступні життя,

І що серце його, уже там, навесні

Порине в прегарні степи майбуття.

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Летиція Сільва

Летиція Сільва

@leatitia.silva

намагаюся вести блог)

3Longreads
33Views
On Drukarnia since March 4

More from the author

  • Тихе море

    Я думала, що вже все добре, Коли дивилася на тихе море

    Topics of this longread:

    Вірш

You may also be interested in:

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in: