Психотерапевт, босоніжець
Народився в 1971 році в Києві, де й живу все життя. 22 роки був одружений, розлучився, маю двох дорослих дітей. 33 роки працював ITшником, поки не вигорів і з 2011 року не почав змінювати фах на психотерапевта (ґештальт-терапія). Зараз я терапевт, супервізор та асоційований тренер в НАГТУ. З 2006 року – босоніжець, тобто всюди й завжди ходжу босоніж. Люблю розповідати людям про переваги такого способу життя. Власне для публікації про життя босоніж я й завів собі цей профіль. Зараз, як і майже всі, бавлюсь з ШІ. Особливо полюбляю NovelAI для інтерактивної допомоги в написанні аматорських оповідань.
Понад двадцять років тому я повністю відмовився від взуття, і жодного разу не пожалкував. Спробуєте теж?
Босоніжців наполегливо плутають з фут-фетишистами і фут-моделями – настільки, що деяких жінок від вільної босоніжності відштовхує саме те, що їх тоді сексуалізуватимуть ще й за це. Тож що з цим робити.
Я багато пишу про переваги босоноження, але зараз хочу спростувати деякі міти про користь і переваги босих ніг.
Моя мрія, якою я ділюся з вами – це нормалізувати ходіння босоніж в Україні так само, як це прийнято, наприклад, в Австралії та Новій Зеландії.
Одне з найзагадковіших правил Київського метрополітену – це заборона проходити туди босоніж. Тож я провів невеличке розслідування :)
В книжці Грега Ігана “Заводна ракета” (“The Clockwork Rocket”, 1st part of the “Orthogonal” trilogy by Greg Egan) автор частково описує правила гри, в яку в кількох епізодах грають персонажки.
Успішне проходження курсу дає учасникам глибоке, ясне, чітке мислення, багато знань і багато смутку.
Погляд у Component Store. Як я звільнив 30 GB на диску і прискорив запуск Windows
