Новела про людину, яка вважає себе правильною і праведною

Два принципово різних світогляди не можуть перемішатися і вичавити із себе "середнє значення". Тому є "мовнюки" і "какая разніца".

Чому одні люди в Україні дивуються наявності гомофобії, а інші люди дивуються наявністю ЛГБТ-культури? Чому чоловіки відчувають екзистенційну загрозу кожного разу, як говорять про ЛГБТ+?

Літній день десь на краю міста. Спека, безлюддя і відчуття, що саме зараз щось змінюється — хоча навколо, здається, не відбувається нічого.

Якщо новий фільм Арі Астера сприймати через оптику антивакцинаторів (MAGA), то фільм, в принципі, можна назвати гарною рефлексією. А от якщо дивитися його через оптику ліберал-демократів (Woke), то його можна назвати сатирою. Чи є інша оптика?

Назва цього фільму збиває глядача з пантелику, і скеровує його думки й почуття у бік пошуку сумнівних реплік, поглядів, ситуацій, відносин і т.д. Саме через сумнів, залишається прихованою інша сторона історії - сумління.

"Дизель-шоу" це шоу, яке я ніколи не дивився, тільки чув про них і бачив афіші по місту. І от 31 грудня натрапив на ICTV, на їхній новорічний концерт. Достатньо було 5 хвилин, щоб зробити висновки, але потім, 2 січня, мені "пощастило" подивитися майже увесь концерт.

"Франкенштайн" є логічним продовженням в творчості дель Торо (особливо після "Форми води" та його "Піноккіо"). Ті, хто знайомий з книгою, не могли не помітити, суттєві зміни в образі героїв. Сама книга є контроверсійною, але оця екранізація перевершує її.

“Після прибуття” це фільм, який намагається запевнити у жорстокості та психологічному насильстві з боку міграційних служб. Головні герої це пара Дієго та Елена, які бажають переїхати в США та почати нове життя. Після прибуття до аеропорту Нью-Йорка, їм влаштовують допит.

Католицький світ вже давно приймає у свій бік стусани та приниження, і навіть підтримує цей мазохізм. "Конклав" виступає підтвердженням цього.