Аматор мовознавства
Про "Відьмака": критика перекладів, інтерв'ю Сапковського, розвідка джерел натхнення автора та інші дотичні речі.
Ось і стався офіційний анонс доповнення для “Відьмака 3” — Songs of the Past / Pieśni przeszłości, — а згодом і оголошення офіційної української назви: “Давня пісня”.
Розмова відбулась на фестивалі популярної літератури "POPLIT" перед зустріччю “Сапковський versus перекладачі” 2 червня 2005 року в Кракові.
Переклад двох старих інтерв'ю з Анджеєм Сапковським, автором Відьмака.
Рік тому я обурювався: український перекладач Сергій Легеза, взявшись спершу за російський переклад «для Росії», саботує власний майбутній український.
Цей допис планувався до релізу «Cyberpunk 2077» і був натхнений численними артами із кібервідьмаком Геральтом, котрі в очікуванні гри малювали фанати студії «CD Projekt RED».
Відьмацький романіст Анджей Сарковський каже, що він нічим не завдячує іграм, проте автор «Метро 2033» Дмитро Глуховський вважає, що ігри зробили їх обох.
Як відомо уважному читачеві, Сапковський не з тих авторів, що вигадують реалії свого світу. Відьмацька сага є компіляцією непересічних енциклопедичних знань корифея східноєвропейського фентезі.
З нагоди видання у Росії антології «Пазорі й ікла» у перекладі українця Сергія Легези я короткочасно повернуся цим дописом до старої теми, з якої колись розпочався мій блог, а саме до критики українського перекладу Відьмацької саги.
Я мав намір написати статтю розбір цього перекладу для журналу «Світ Фентезі». Справу я досі не завершив, але хочу поділитися тим, що вже є.
