Писати відгуки на твори сера Террі Пратчетта для мене найважче. Бо це наче намагатися описати словами перлину. Можна знайти десятки гарних прикметників, які розкажуть про те як сонце виграє на її молочно-білому боці чи як вона таємничо блищить, проте, як сказано у...

Історіям про подорожі в часі вже більше ніж сто років (якщо рахувати від «Машини часу» Герберта Веллса). І за цей час письменники неодноразово та багатьма способами переосмислювали цей троп. Тож, коли я беру до рук чергову книгу про часові мандри, то не очікую...

У  густому лісі серед зелених схилів Карпат заховалося село Волковиці. На картах його немає, у книгах – ледве два слова знайдеш. Якщо ліс не забажає показати шлях, то блукатимуть мандрівники днями, а тоді й підуть ні з чим. А ще береже ліс страшну легенду, яка й не...

Мала я на днях цікавий досвід купівлі книжок. Оскільки до фізичних книгарень я не заходила досить давно (місяці, роки?), здебільшого купляючи книги в інтернеті або живлячись у бібліотеках, то цього разу я наче поринула у казковий світ. Сотні книжок...

Матір Ярка спіткає раптова хвороба, тож хлопець змушений звернутися по допомогу до мольфара, про якого селом ходять недобрі чутки. Щоби не попоросив чародій, Ярко готовий сплатити ціну. Чи то будуть гроші, чи то невинна кров...

Коли Земля була молодою, а твітер усе ще твітером, з’явилася на світ книга А. В. Ґейґер «Підпишись на мене знову», в якій авторка оповідає історію дівчини на ім’я Тесса, що страждає від агорафобії...

Маю сьогодні дивний настрій ділитися з усіма своїми віршами:)

«Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.» Думаю, ці слова чули і знають багато людей, навіть тих, хто не читав «Тигроловів». Власне і я теж дізналася про того дракона набагато...

Якби мені довелося охарактеризувати цю книгу лише одним словом, скоріше за все це було би слово «химерна» або «викривлена». Адже читати цю книгу – все одно, що дивитися на події у кривому дзеркалі. Ніби й реальність, але абсолютно безглузда...

Отже були собі шестеро друзів - не розлий вода. Мали вони секретне місце зустрічі – закинутий будинок невідомих Ґаннерів (у яких друзі і позичили собі ім’я), а ще, як стверджує анотація книги, мали вони спільні таємниці. І все було б добре, якби якось одна з Ґаннерів...