У кожний історичний період і в кожній країні настає момент, коли люди однієї нації обертаються проти одне одного. У найгіршому випадку це призводить до революцій і громадянських війн.

Ще з тих часів коли я вкрала взяту мамою у колеги книжку Паланіка. Мене завжди бентежило одне питання: Чому ж люди читають про гидоту?

Люди применшені до їх даних, спостереження у глобальних масштабах, розум злитий з екранною реальністю -- нова авторитарна влада процвітає завдяки відсутності.

Переклавши вступ і першу частину книги The Electronic Disturbance я зрозуміла що без контексту вона нічого не варта. Тоді ж я вирішила написати невеличкий вступ для тих хто хоче краще розуміти природу перекладеного тексту.

Хай навіть я вже була знайома з його творчістю ще до загаданого вище проєкта мені спало на думку розповісти про це вам, моїм дорогим читачам. Бо постать Воннеґута, як і більшості американських письменників 70-их, не отримує достатньо уваги в українському інфопросторі.

З виходом Носферату у кінотеатрах відродився інтерес до готичної літератури, що ж може бути кращим specimen готики ніж Франкенштейн! У рамках грудневого вихідного дня я вирішила прочитати Франкенштейн або сучасний Прометей Марі Шеллі.

Хай навіть я згідна з тим, що школа чи університет це найгірше місце для показу своєї індивідуальності. Не варто забувати, що більшість з нас закінчили на друкарні саме через фізичну потребу випускати свою вербальну діарею хоч кудись.

Як так вийшло що одні й ті самі розривають горло кричучи Моє тіло моє діло,  одночасно роблять все аби ми не скористалися загальнодоступним правом будьякої людинии – самогубстом.

Інтерв’ю з B.S.o.D. з Grausemkeit та Kapkauft Propaganda проведене S.P. у Червні 2013