Центральна Азія

Сьогодні поговоримо з вами про “Алаш”, і його вплив на малозвідану, але цікаву країну - Монголію. Але перед тим як ми до цього дійдемо, слід поближче познайомитися з самими “Алашами”.

Зрештою, країни Центральної Азії втратять набагато більше, якщо підірвуть свої зв'язки з Китаєм і Росією.

На Кавказі та в Центральній Азії розгортається нова «Велика гра», що нагадує суперництво імперій XIX століття, але з сучасним багатополярним відтінком.

Вирішення прикордонних суперечок у Центральній Азії за останні два місяці призвело до кардинальних змін у ставленні Японії до регіону.

Центральна Азія активно будує нові шляхи до Європи, Китаю та Ірану, йдучи із зони монопольного впливу Росії.

У той час як нова адміністрація визначає свій зовнішньополітичний курс, більш міцне партнерство між Центральною Азією та США може слугувати моделлю для взаємовигідної співпраці.

Пакистан і Центральна Азія, пов'язані історією, культурою і географією, готові до економічного відродження. Оскільки світ шукає нові ринки і зв'язки, цей малодосліджений регіон має величезні перспективи.

Країни Центральної Азії опинилися між молотом і ковадлом, коли мова зайшла про російсько-український конфлікт, і це було продемонстровано під час їхніх останніх виступів на Генеральній Асамблеї ООН.

Російські політики та коментатори, які ставлять під сумнів суверенітет Центральної Азії, демонструють постійний погляд на регіон як на частину російських володінь.

На фоні дипломатичної ізоляції, що виникла після повномасштабного вторгнення в Україну, гігант ядерної енергетики «Росатом» став ще важливішою частиною стратегії Росії з підтримання престижу на світовій арені.

В останні роки Пакистан стратегічно змінив акцент своєї зовнішньої політики з геополітики на геоекономіку, приділяючи пріоритетну увагу економічній співпраці, торгівлі та енергетичним партнерствам, зокрема з країнами Центральної Азії (КЦА).

Центральна Азія стала новим фронтом суперництва між США та Китаєм із наголосом на економічне домінування.

У столиці Казахстану заплановані зустрічі з головами країн Центральної Азії. Які очікування від цих зустрічей і яку користь вони принесуть регіону в цілому, Азаттик запитав у експерта Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефана Майстера.

Андрій Серенко голова центру вивчення афганської політики щодо відносин між режимом «Талібан» в Афганістані та країнами Центральної Азії.

Чи була остання зустріч лідерів країн Центральної Азії завуальованою спробою колективного дистанціювання регіону від Росії?