Ліліт уперше не знала, що робити. Тобто не зовсім. Вона знала, як спокусити, як поводитися з клієнтом, як читати чоловіків, як контролювати ситуацію, як приховувати свої емоції.

Дорогою до аеропорту вони майже не розмовляли.

Світ Ордену жив за своїми законами. Тут людське тіло давно стало товаром, інструментом і валютою. Механізм, у якому аукціони, контракти, клієнти, гроші та правила були звичним ділом. Спрут, що керував людськими пристрастями, таємницями й хіттю.

У світі, де кожен намагався тебе зламати або використати, зустріти своє дзеркало — холодне і відсторонене що  покрите   шаром болю — було чимось на кшталт порятунку. Дивного і збоченого як і вони самі.  Дівчата стояли поруч на подіумах аукціону.

Чоловік захотів провести жінку до «Ордену Міна». Згідно з договором, так і мало бути, хоча його присутність не була обов'язковою. Але він хотів цього. Хлопець хотів зазирнути вглиб дівчини. У її душу. Адже весь час, поки вона була з ним, він мав її тіло.

Ліна лежала на подушках, дивлячись у білу стелю. Вона чудово розуміла: його від'їзд був неминучим. Вони зустрілися тут випадково — він хотів пройтися горами, вона була його провідником. Але тепер усе змінилося. Чи до кінця вона сама розуміла, що саме змінилося?

Тарас кинув Ліну на старі, вкриті пилом лежаки. Повітря всередині було важким, застояним. Бувший  на мить зупинився біля виходу, вслухаючись у звуки лісу.

Чоловік поклав Ліліт на величезне простирадло, не даючи тілу часу на відпочинок чи роздуми. Хлопець не збирався чекати, поки спаде гаряча хвиля збудження, щоб починати все з початку. Його мета була чіткою: довести її до абсолютного, всепоглинаючого піку.

Менший відчув, як м’язи жінки щільно охопили його член, наче пастка, що закрилася в останній момент. Це була така неймовірна хвиля екстазу, що він не витримав і секунди — один різкий поштовх, і він знесилено впав на неї, втративши контроль над усім.

Двоє чоловіків майже дзеркально повторювали дії один одного, тоді як третій заворожено спостерігав. Вони повільно й пристрасно цілували її зап'ястки, і кожен дотик миттєво відгукувався табунами мурах, що розбігалися по всьому тілу.