Будинок осяяло сонцем. Він вдихнув ще прохолодне повітря, перебираючи задуману мандрівку в голові. Я.їду.до.неї. Як ідіот. Дебіл. Телепень!

Життя заввишки майже 2 м приблизилося настільки, що дихати не залишалося сил. Тільки спазматично ковтати повітря.

Передчуття зустрічі загострювалося. Кожен раз, коли вона їхала від нього, вона знала, що поки їй хочеться повертатися, поки вона знає, що жадана, вона не зможе його покинути.