Богам молився я щорання,
Щоб я міг дожить до завтра,
Тепер ж молюся я за те,
Щоб не прокинуться уже.
Кожен день неначе страта,
А я все кручусь ненач гадюка,
Вивертаюся, шиплю - сам у себе, вприскую отруту,
В мені усе кричить, почуй мене тиж блядьська ніч.
Почуй мою ганебну тугу,
Відчуй її, вкуси...—
Дай мені ту милу втіху,
Про яку говорять тихо.
Я вже не можу це терпіти,
Цей біль, гнітіння - це довбане горіння.
Ненач гнию там з середини,
І все випалюю зневірям.
Думайте тричі перед тим як щось сказати/зробити, а головне не бійтесь — бо зробити і шкодувати краще, ніж шкодувати що не спробували.
