Коли ми дивимося кіно, ми не завжди замислюємося, чому саме цей кадр так нас притягує. Чому одна сцена може залишитися в пам’яті, навіть якщо ми вже забули частину сюжету.

Це книга про фотографію, але значно ширша, ніж може здатися на перший погляд. У ній переплітаються роздуми про саму природу фотографії, пам'ять, взаємодію між фотографом, людиною в кадрі та тим, хто потім дивиться на це зображення.

«Привіт, печале» - роман, написаний 18-річною Франсуазою Саган, який одразу став культовим і сколихнув літературний світ. Це історія про свободу, кохання і розчарування, про легкість літніх днів і тіні, що завжди поруч...

Пишу вам, як то кажуть, по гарячих слідах! От тільки перегорнула останню сторінку трилеру і мені є що сказати 🙂

Гортаючи сторінки, ти ніби поринаєш в епоху, що складається з образів, настроїв і сенсів. Коли читаєш і відкриваєш для себе ідеї, закладені в твори, — надихаєшся якимось дивним, майже невловимим чином. І так приємно цим наповнюватися 🖤

Лоувен — молода письменниця, у якої зараз не найкращі часи й майже немає грошей. Одного дня до неї звертається Джеремі Кроуфорд — чоловік відомої авторки бестселерів Веріті, і пропонує завершити її серію книг після автокатастрофи, що залишила Веріті паралізованою.

Листопад 1975 року. Маленька Міранда Ларкін повертається зі школи додому й не знаходить маму. У будинку все на своїх місцях: речі, гаманець, жодних слідів боротьби чи вторгнення — ніби нічого не сталося.

Це книга про ритми природи і про те, як навчитися їх помічати. У ній авторки розповідають про ключові моменти року: зимове й літнє сонцестояння, весняне та осіннє рівнодення, а також свята сівби, росту і збору врожаю між ними.

Є такі історії, з якими ти виростаєш і які формують увесь твій подальший книжковий шлях.

У родині Мертонів усі мають таємниці — навіть мерці. Після родинної вечері Фреда знаходять зарізаним, а його дружину Шейлу — задушеною у власному маєтку. І дуже швидко стає зрозуміло: це хтось зі своїх. Бо мотив тут є майже в кожного.