трагічна історія про втрату, самотність і мовчання, що залишається після людини

Від дедлайна до дедлайна ми блукаєм,

В дзеркалі – чужий силует

Хочеться просто зникнути

Вірш про тривогу, яка не відпускає, охоплюючи кожен момент життя і залишаючи відчуття безнадійності...

ніжна й меланхолійна сповідь про пошук сенсу життя в мистецтві

Володимир сидів у своїй невеликій квартирі, дивлячись на старе радіо, яке стояло на підвіконні. Йому було вже за сімдесят, і це радіо було єдиним, що залишилося від його молодості. Він пам’ятав, як купив його в 1968 році на першу зарплату.