Уявімо інтернет-магазин. HTML створює структуру сторінки, CSS відповідає за її вигляд, а JavaScript додає інтерактивність. Вебсервер приймає запити та передає Юзеру потрібні ресурси. Але виникає питання: де зберігаються товари, ціни, облікові записи, замовлення та інші дані?

У попередніх статтях ми поступово розібрали основні технології, завдяки яким працює веб. Тепер виникає логічне запитання: де зберігаються всі ці файли та програми, звідки браузер їх отримує і як користувач знаходить потрібний сайт?

У попередній статті ми розглянули HTTP — протокол, за допомогою якого браузер і сервер обмінюються запитами та відповідями. Але виникає важливе запитання: чи може хтось сторонній побачити або змінити інфу, яку браузер передає серверу? Так - може.

Коли ми відкриваємо сайт, браузер має отримати його вміст із певного джерела. Коли натискаємо кнопку входу, надсилаємо форму або завантажуємо файл, браузер повинен передати відповідну інформацію серверу.

У попередніх статтях ми познайомилися з HTML і CSS. У цій статті ми розглянемо JavaScript із самого початку: що це за мова, як вона працює в браузері, як підключати код до HTML, що таке змінні, типи даних, умови, цикли, функції, події та взаємодія з HTML-елементами.

У попередній статті ми розглянули HTML і навчилися створювати структуру вебсторінки. У цій статті ми розглянемо CSS із самого початку: навчимося писати стилі, підключати їх до HTML, працювати з кольорами, розмірами, шрифтами, відступами та розташуванням елементів. Тащо.

Коли ми відкриваємо будь-який сайт, то бачимо готову вебсторінку: текст, заголовки, зображення, кнопки, меню та інші елементи. Але браузер не отримує цю сторінку у вигляді готової картинки. Він отримує спеціальний код, аналізує його та перетворює на те, що ми бачимо на екрані.

Ми щодня користуємося сайтами: читаємо новини, дивимося відео, спілкуємося, купуємо товари, працюємо з документами. Зазвичай усе відбувається дуже просто: відкриваємо браузер, вводимо адресу й за кілька секунд бачимо потрібну сторінку.

Локус контролю стосується того, наскільки людина пов'язує результати власних дій зі своїми зусиллями або зовнішніми обставинами. Атрибуція пояснює, як ми приписуємо причини поведінці своїй та чужій. Ці поняття пов'язані, але не тотожні.

Людина не лише описує себе, а й постійно — свідомо чи несвідомо — оцінює власні якості, вчинки та досягнення.