Дід Бушінда як сіра хмара навис над Олександром, і лиш якісь іскорки іноді спалахували всередині тої хмари.

Які ж складні істоти- жінки? Ні, не так. Дурні. Через одненького ляпаса робити аборт. Безмозка зовсім. Вона його принизила цим.

А що ж Олександр? Коли опинився він в домовині у власному тілі, що ж відчув він? Чи відчув взагалі щось? Тіло ж було мертве.

Що ви знаєте про сум? Чи було вам колись сумно настільки, що світ навколо померкнув до темної ночі, хоча на небі світить сонце.

Він з острахом почав вдивлятись у ті світлові силуети. Ніколи в житті він не вірив в привидів.

Сашко закопилив губу і голосно пирхнув, при цьому, скоса, кинув погляд на двері, де сидів у приставці тато і тихіше сказав.

Ось хай посумують, хай оцінять, як то без діда та сина, без батька та чоловіка житимуть надалі.

Дивно було, бо надворі був жовтень, температура була десь 17 градусів.

Він з усієї сили вчепився пальцями за віконну раму, з усієї сили намагався видавити шибку, проникнути в кімнату, накинутись на неї і задушити. Ненавидів її всією душею, так, що аж тремтів від люті.