Drukarnia.BLOG

Завесніло

Я іду — навколо завесніло.

Просочилось запашшям життя,

Розгорнули струмки лісу крила

Й тихим шумом сповнили буття.

Мені шкода іти по свіжім травві,

Квіти обіймають думки сад.

Я колись тут закохалася у травні —

В цьому лісі сотні літ назад.

Ми стояли у надіях вітрів,

У проміннях нам чужих думок,

А у вітті ключ в сплетіннях хитрих,

Ключ від доль, що непридатний для обох.

Третій опублікований на Друкарні вірш. Здається, ніби це дійсно моя власна маленька друкарня) Сподіваюсь, хтось відчує подих весняного вітру, читаючи цей твір, або хоча б сонячне проміння на обличчі чи шум листя у кронах лісу)

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Ганнуся Мак

Ганнуся Мак

@ganusia.mak

6Longreads
142Views
2Followers
On Drukarnia since April 17 2023

More from the author

You may also be interested in:

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in: