ТВ: згадка про смерть
Вона знала як це бути самою серед людей,
вмирати усюди де немає нього.
Бути залежною найгірша з усіх ідей,
але її любов була тільки такою.
Вона хотіла чути його кожен день,
бути поряд кожен раз коли він плаче, не говорячи їй про це.
Вона бажала щоби вічними були тільки декілька речей - він і море де вони разом.
Розкажіть їй як боротися зі своїм сном,
закриваючи очі, вона боялася що на ранок його не стане,
вона могла усю ніч просидіти не стуляючи очей,
думаючи - хоч би він написав зранку,
хоч би він не залишав її в світі, де були тільки вони,
хоч би він кохав її також палко.
Усі кажуть що вона ніколи не насититься ним,
можливо і так, а можливо не залишати достатньо.
Бути з нею це як розмірковувати над значимістю себе,
ніколи не знаешь які тривожні думки прийдуть сьогодні.
