Так і не розказав про світи між якими постійно знаходжусь. Прості періоди життя, котрі дуже чітко поділяються на окремі мікровсесвіти. І згадуючи їх, я ніби повертаюсь туди знов.
Відкрив старі фотографії. Не варто було цього робити, але вже зробив. Мені все важче дається переживати ностальгію, бо складається хибне враження, що все найкраще минуло, а все найгірше залишилося. Мені навіть важко згадувати, як комфортно було в 2020-2021 (навіть попри COVID-19).
Я скучив за усіма цими людьми. І врешті решт, скучив за собою й за своїм ще тоді вмінням відчувати емоції та життя.
Відчуваю глибокий сум, так би мовити.
