Drukarnia.BLOG

Шкірозамінник

Спочатку все здається нічиїм та ніяким, а потім формується в метражі

І хочеться крикнути до небес: «Він - той, кого ніколи не пам'ятаєш цілком, проте завжди намагаєшся віднайти»

Тінь притискається чолом до німої стіни

Що ви тут із собою робите? – Палю мости

Мої легені вільно зможуть дихати навіть без підтримки твоїх жалюгідних ребер

Розламаєшся навпіл, станешся попелом, артрофуєшся до найменших молекул

Сказав Бог: «Нехай станеться світло»

Нас огорнула темрява

Твої очі замінили мені лямки маминої сумки, за яку вічно хочеться триматись, незалежно від віку та вміння орієнтуватись в приміщенні

Мені страшно прагнути чогось невідомого, тому ігнорую навіть вагомі відмінності

Опускається сонце, руки німіють, я боюсь твоїх доторків, мені хочеться зникнути - ще краще - щоб ти зник

Ти наречений залишатись шкірозамінником

Сказав Бог: «Люби ближнього свого, як любиш самого себе»

Огида зводить нам щелепи

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
особлива

особлива

@kaerris

звичайна особлива скатертина

36Longreads
1KViews
10Followers
On Drukarnia since July 1 2023

More from the author

  • Зростатися

    Чи може рухатись та кінцівка, що завжди була лиш чиїмось продовженням?

    Topics of this longread:

    Вірші
  • Я – пограбований дім

    Раптова сповідь перед дзеркалом о третій ночі (чи то вже ранку), останні крапельки валер'янки та трохи сліз

    Topics of this longread:

    Поезія
  • Під шкірою

    Чергова спроба розповісти у віршовій формі те, що дуже страшно розповідати усно

    Topics of this longread:

    Вірші

You may also be interested in:

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in: