Drukarnia.BLOG

Очі

Очі свої зайняти вогнем,

Ти наврядчи зможеш уже,

Їх змії з'їдять з пекельним вогнем,

І осліпниш як сонце ти з днем.

Будеш блукати в чорному світі,

Без мрій, без надій, у самотині,

Кого б не любив, кого б не чекав,

Ти матимеш відчай в антитілах.

Продав ти коня і пів королівста віддав,

Чи отримав ти - те що мав?

Чи відчув ти кохання та єдність сердць?

Ні? То слухай тепер, мій ти кінець.

Він мав безповоротній фінал

Такий крутий, що мене аж зламав

Повалив до самого долу,

Так що фундамент зкришився поволі.

Я все чекав, на той порятунок,

Та він не з’явився і я тепер тут,

Пишу щось у всесвіт крихкий як одвіччя,

І не молюся богам я більше тернистим.

Все відпусти по тихому Нілу,

До самого Анубіса, в тишу.

Там де не чути стуку сердць,

Там де мертві ідуть під вінець.

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Саурс

Саурс

@saurs

32Longreads
1.4KViews
19Followers
Support
On Drukarnia since April 15 2023

More from the author

You may also be interested in:

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in: