Drukarnia.BLOG

Минають дні, проходять ночі

Минають дні, проходять ночі,

Ми змінюємося без зупинки.

Ще здавалося б недавно

Ми бігали малою дітворою.

Сьогодні здається, що вже такі дорослі,

Виросли, але сильно всі змінилися.

На тілах шрами, що давно вже загоїлися,

Розповідають, через що пройшли.

Все рідше сміємося,

Вже немає вогню у наших поглядах.

Але чому ж, ми залишаємось мов діти?

Нехай, ми сміємося рідше, але не приховуємо щастя.

Немає сенсу тут брехати.

Ми залишаємось дітьми,

Хто хоче вірити у краще.

Хто вміє радіти простим речам.

І хочемо відчути,

Радість і сум, гнів і кохання.

Стільки разів падати,

Щоб навчитися вставати.

Ми так звикли до брехні,

Та не зможемо завжди брехати.

Як не собі, то хоч комусь,

Ми не зможемо збрехати.

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Степан

Степан

@stepan

28Longreads
1.4KViews
10Followers
Support
On Drukarnia since April 15 2023

More from the author

You may also be interested in:

Comments (2)

Інколи , коли падаєш , найкраще видно небо . Принаймні це один старий і яскравий дитячий спогад .

Зараз намагаючись дивитись на небо як колись , можна ненароком впасти . Дещо дійсно змінюється .

Гарно , піднята тема вже знайома , тож уявлення збігається .

You may also be interested in: