Drukarnia.BLOG

Мій світ (вірш)

Я люблю світ, люблю його звучання. 

Люблю весняні грози й сонця світло. 

Люблю сніги й швидкої води дзюрчання. 

Люблю тепло, люблю туманів срібло. 

Закохана у гори і у міста величні. 

Закохана у тебе і себе люблю. 

Люблю поспішні вулиці столичні, 

І награно святу Галичину. 

Я душу місяцю продам у повню, 

Щоб опинитись знов десь там у тишині, 

Де вітер мандрівний повідає про долю, 

Яка прописує цей шлях закоханій мені. 

Це доля покаже місця, 

Які викликають залежність, 

Згадає, як мале розбещене дівча

Віднайшло тут у Львові безмежність. 

Як в рідній Одесі спішила до моря, 

Шукати в піску дрібні клеми.

І на Миколаївщині ледве спросоння

Змивала із себе у Бузі проблеми.

Покаже мигцем ту поїздку до Криму,

І античну стіну Херсонесу,

І Асканію-Нову, живу і без диму,

І дитинство, сповнене сенсу.

Я мрію побачити всі терикони,

І Стрільцівський Степ на Луганщині.

Я мрію, що стихнуть ворожії дрони,

І я ще побачу красу Слобожанщини.

Я люблю світ, свій світ що кличуть “Україна”,

Люблю його без війн і колотнеч.

Та поки тут трива лиха година,

Люблю його ще дужче і тихо гострю меч.

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Катерина Горбатюк

Катерина Горбатюк

@notatkynevmiloyi

Нотатки невмілої письменниці

8Longreads
216Views
6Followers
On Drukarnia since November 5 2024

More from the author

  • Вільне серце

    А серденько нарешті вільне, не кохає,

    Topics of this longread:

    Поезія
  • Розум митця

    Квіти, туман і творів недопалки,

    Topics of this longread:

    Вірші

You may also be interested in:

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in: