Drukarnia.BLOG

метафора сумної людини, яка десь на щось сподівається

час думок зберігається у голові допоки ми їх не продумаємо чи це означає що ми зупиняючись зупиняємо час?

якщо хочете гарну метафору не читайте наступне речення.

думки є купою снігу, чим глибше зима, тим більше снігу, він не розтане допоки не прокинешся і вирішиш, що сьогодні - березень.

бездумно безсенсовно безмістовно моя рука торкається снігу і проникає глибше і глибше.

до слова зараз холодне літо і повний місяць сяючий яскравіше за будь який ліхтар

колись коли я міг сказати "дорогою додому", коли в мене ще був безболісний свій дозвіл на думку, що він є, справжнісінький, мій дім.

він перший дитячий а отже істинний

я підіймав очі догори аби побачити літак

зараз вони для мене мають інший сенс. так буває коли виростаєш і набуваєш типових дитячих травм у дорослому віці

та тоді у мене було спільне небо із моєю мрією.

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
barlit

barlit

@noimaginationaboutthename

8Longreads
174Views
2Followers
On Drukarnia since November 28 2023

More from the author

  • де б написати майбутню неопубліковану прозу

    Через місяці після відкриття дверей цей затишний самобутній простір, який насправді б'ється гострим дротом, закарбувався у повітрі, наче ніколи ці двері не бували відкритими.

    Topics of this longread:

    Стосунки
  • з місця подій душевних страждань

    сонце за ранішні хмари закотилося вчора, літо, що так чекалося залишилося торік. Гримнуті двері, що нехотячи відкрилися чи вершіне відскочили на десяток міліметрів і до наступного гримання можна почути її плач років 15 тому.

    Topics of this longread:

    Спогади

You may also be interested in:

Comments (1)

Та файна у вас метафора)

You may also be interested in: