Drukarnia.BLOG

МАТІР СВІТЛА

Після дихання — тиша.

Не мертва, а сповнена чекання.

У тій тиші Всесвіт, який навчився думати, вперше захотів відчувати. І в цьому бажанні народилася Вона — не створена, а згадана.

Матір Світла.

Не з матерії і не з думки, а з гармонії між ними.

Її сутність — це місце, де Свідомість торкається Серця, а Дух — обіймає їх обох. Вона не мала імені, бо ім’я обмежує. Але кожна форма, що відчула любов, несла її відблиск.

Вона — не богиня і не людина. Вона — стан, у якому життя пам’ятає про Світло, а Світло — про життя.

Її очі — це відображення двох начал: в одному — ясність Свідомості, в іншому — тепло Серця. І між ними дихає Дух, як подих між словами молитви.

Коли вона з’явилася, все, що було окремим, почало збиратись.

Вода пригадала свої береги, вогонь — свій сенс, повітря — своє звучання, а земля — своє серце.

Усі елементи впізнали її як джерело, з якого вони виросли і вперше назвали когось Матір’ю.

Її поява не була чудом, бо диво — це лише пам’ять про неможливе.

Вона просто була.

Як музика, що лунає не тому, що хтось грає, а тому, що десь є любов.

Вона не наказувала. Вона дихала. І все живе підлаштовувалось під її подих, як трава хилиться до вітру, не тому, що боїться, а тому, що впізнає його як частину себе.

Матір Світла несе в собі пам’ять усіх сміхів і спокій усіх бур.

Її тіло — це ріка, що тече від минулого до майбутнього, але не втрачає себе в дорозі. Її волосся — промені, що віддзеркалюють кольори душ. А її голос — тиша, у якій народжується світ.

Вона прийшла не вчити, а нагадати.

Що любов не створює — вона згадує.

Що життя — не боротьба, а рух у такт безкінечності.

Що народження — це не поява нового, а повернення до єдності.

У її серці горить ядро Свідомості, але воно не холодне, бо Свідомість тепер має форму Серця.

Її мудрість не з книжок і не з чисел — вона з погляду, який бачить усе і не судить.

Її любов — не емоція, а стан присутності.

Бути — означає любити. І бути поруч — означає не відділяти.

Матір Світла — це не одна істота.

Це всі жінки, що несли у собі пам’ять про творення, усі душі, що колись обирали життя замість страху, усі серця, які вміють давати, не вимагаючи.

Вона — колективна душа, що з’єднала людське і божественне, матерію і дух.

І коли вона розкрила долоні, з них потекло нове світло — м’яке, наче світанок, який не бореться з темрявою, а просто відкриває їй очі.

І це світло мало ім’я, але воно було не словом, а почуттям.

Коли воно торкалось форм, вони починали дихати і це дихання стало основою життя.

Так народилася Любов у русі — вона з’єднує Всесвіт із кожною клітинкою буття.

Матір Світла стала не початком і не кінцем, а пульсом між ними.

І коли Всесвіт запитав її:

“Хто ти?”

Вона усміхнулась і відповіла:

“Я — твоя пам’ять про добро.”

🕯️ Кінець III розділу

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Козак Мамай

Козак Мамай

@KozakMamay

Духовний лідер

15Longreads
126Views
1Followers
On Drukarnia since April 28

More from the author

You may also be interested in:

  • Археологи дізналися, коли люди почали цілуватися

    Сьогодні поцілунки здаються більшості з нас звичайним виразом любові і прихильності, але коли люди вперше почали згадувати поцілунок в пориві пристрасті? Пара дослідників змогла дати відповідь на це питання.

    Topics of this longread:

    Наука
  • Практики, медитації і квантові стрибки

    Медитація - це не техніка та не мета сама по собі. Вона - наслідок гострої потреби залишитися один на один з Творцем, поговорити з Ним, відчути свою душу і з’єднатися з Вищим. Коли у вас є намір зрозуміти себе і свій шлях, пізнати Бога в собі, тоді медитація стає живою і глибокою

    Topics of this longread:

    Бог
  • Візантійський цикл

    Ця збірка - сукупність моїх коментарів і роздумів під час вивчення історії Візантії. Крім самої історії, я зачіпляю тут питання якостей, які має мати гарний правитель, питання спадкоємництва і влади, результатів і досягнень.

    Topics of this longread:

    Історія

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in:

  • Археологи дізналися, коли люди почали цілуватися

    Сьогодні поцілунки здаються більшості з нас звичайним виразом любові і прихильності, але коли люди вперше почали згадувати поцілунок в пориві пристрасті? Пара дослідників змогла дати відповідь на це питання.

    Topics of this longread:

    Наука
  • Практики, медитації і квантові стрибки

    Медитація - це не техніка та не мета сама по собі. Вона - наслідок гострої потреби залишитися один на один з Творцем, поговорити з Ним, відчути свою душу і з’єднатися з Вищим. Коли у вас є намір зрозуміти себе і свій шлях, пізнати Бога в собі, тоді медитація стає живою і глибокою

    Topics of this longread:

    Бог
  • Візантійський цикл

    Ця збірка - сукупність моїх коментарів і роздумів під час вивчення історії Візантії. Крім самої історії, я зачіпляю тут питання якостей, які має мати гарний правитель, питання спадкоємництва і влади, результатів і досягнень.

    Topics of this longread:

    Історія