Drukarnia.BLOG

Маріння

Літо змерехтіло знову нагло

зі зимою, весною, літом й осінню,

залишивши йно для нас спогади-багатства.

Ц. Ц. Ц.

Ми набралися втоми як жаба мулу,

глибімо в хвилях хвилювання,

стропячи несвідомо в чиємусь серці.

Цо. Цо. Цо.

Намагався знову буть устижным,

від сягодні звісно буду, як завше.

Мо, тоді заглянуть щастячка низко.

Цок. Цок. Цок.

Спасібую їм за захист, за ваше існування,

заки шукаю свою жоржину,

доскоцько забуваю прибрати граблі.

Цьок. Цьок. Цьок.

Єдинеє невтоленнеє маріння,

аби мир семантизувався з миром

не лише етимологічно.

XXV.XII.2025

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Давид Вінницький-Смоляр

Давид Вінницький-Смоляр

@Da.Vi_Smo

Ласкаво прошу в мою душу.

8Longreads
117Views
1Followers
On Drukarnia since October 23 2025

More from the author

  • Кашель

    Звольте мені відкашляти вам правду: Мене кахнудить від пияцтва, але бажаю нарешті чистого вина від світу; Лише світять про любов невігластва.

    Topics of this longread:

    Поезія
  • Ментальність

    Усі, хто протестує проти етнічних арештів — дивіться самобутнє заєдно!

    Topics of this longread:

    Поезія
  • Нутровище

    Вона обіймає мене здалеки, всупереч очам, що бачать инші стіни...

    Topics of this longread:

    Лірична Поезія

You may also be interested in:

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in: