Drukarnia.BLOG

Літо

Літо сурмить травами, стегна лоскоче променями,

Губить два тіла пахощами, робить їх невагомими.

Мавки й сільвани цілуються поміж дерев примарами,

Духи звірині заповнюють все поміж пеклом і хмарами.

 

Кличуть нас, мила, духи ці, нашими водять руками,

Роблять німими і кволими, наші лікують шрами,

Груди твої стискає запах зім’ятої м’яти,

Листя меліси схиляється лоно твоє цілувати.

 

Перлів рожевих полиском, чорних тополь пухом,

Після зими проліском, кожним голодним рухом,

Мнемо дзвіночки й волошки, глидаємо глоду хащі.

Як би не бУло добре – буде за мить ще краще.

 

Більше ні слуху, ні зору – рАзом пірнаєм у воду,

На глибині вже ні мосту, ні мілини, ні броду.

Німфи сполохані криком, від рику чкурнули пАни,

Я у твоє волосся вплітаю ці трави рвані.

 

Спрагло збираю роси, п’ю твій швидкий подих,

І від очей безтямних не відведу погляд.

Вкрита ти лиш лісами, соком й пилком вдіта,

Будеш зі мною назавжди в серці цього літа.

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Максим Сальва

Максим Сальва

@maxsalva

69Longreads
3.1KViews
22Followers
Support
On Drukarnia since April 16 2023

More from the author

  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Topics of this longread:

    Поезія
  • Лицар

    Кажуть, він не закладав храмів,

    Topics of this longread:

    Поезія
  • Сумнів

    коли не легко,

    Topics of this longread:

    Поезія

You may also be interested in:

Comments (0)

Support the author first.
Write a comment!

You may also be interested in: