Drukarnia.BLOG

Іван Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

Праця Івана Дзюби своїм змістом окреслює усю суть відношення «сталінського режиму» до самоідентичності українського народу, хоча це твердження може також стосуватися країни, які були у складі СРСР. Викликає дисонанс те, що нібито й не була заборонена ні українська мова, ні в цілому культура, але насправді велика кількість особистостей, які мали бажання розвивати культуру своєї, поплатилися своїм життя за ці ідеї.

Своєю чергою сьогоднішнє суспільство в ніякому разі не має забувати чи паплюжити пам’ять про таких людей та їх досягнення. Тому що історія, як виявилося, йде циклічно і зараз влада Росії нічим не відрізняється від влади 30-х чи 60-х років, залишилися всі ті ж загарбницькі ідеології.

З тлумачних словників визначенням дефініції “інтернаціоналізм” є співпраця між народами. Але способи керування владою радянського союзу можна тільки назвати псевдоінтернаціоналізм.

З біографії можна дізнатися, що Іван Дзюба ні був антирадянською людиною, ні націоналістом в значені для тодішньої влади як “фашист”, але сповна поплатився перед тоталітарним режимом за свою позицію. Слово — це була його “зброя”, ця книга висвітлила сторони несправедливості та багаторічного приниження українців тотальною русифікацією.

Автор писав про те, що якщо людина розмовляла українською, то миттєво ставала “націоналістом” та загрозою для держави. На мій погляд, ось такий наратив і ще не менше десятка закарбувалися у суспільній свідомості українців так, що у теперішній час вже за 31 рік незалежної країни постійно постає гостро “питання мови”. Але які можуть бути чвари, якщо Україна є суверенною та незалежною, а її державна мова українська.

У праці далі йдеться про уставлений стереотип, що українці завжди повинні тяжко працювати, а у зіставлення з цим керівні посади здебільшого займали тільки росіяни. Безперечним є той факт, що українців відправляли до Сибіру на роботу, а до України в'їжджали росіяни для яких не було розуміння, що населення цієї країни народ зі своєю мовою та культурною спадщиною. Також Іван Дзюба зазначає про тотальну русифікацію усіх сфер діяльності в державі, неможливо не помітити, що такі заходи впроваджуються й зараз на окупованих територіях Росією у війні проти України.

Безсумнівно, цей твір Івана Дзюби набув розголосу і за межами Радянського союзу, як доказ того, що тодішня влада лише прикривалася марксизмом, а насправді вела жорстку політику узурпації усіх державах у своєму складі.

Articles about local business and interesting people:

Share your ideas in a new publication.
We are waiting for your longread!
Анастасія

Анастасія

@vilna_avtorka

9Longreads
1.3KViews
26Followers
On Drukarnia since April 15 2023

More from the author

  • Буша. Місце, де зупиняється час

    Буша – це маленьке село на Вінниччині з великою культурною спадщиною та унікальними ландшафтами. Тут, у тиші та спокої, час ніби зупиняється, дозволяючи поринути в минуле й задуматися над вічним.

    Topics of this longread:

    Історія
  • Жінки і президентські вибори у США

    Історія американських президентських виборів еволюціонує на наших очах. У 2024 році віцепрезидентка Камала Гарріс кидає виклик Дональду Трампу, прагнучи стати першою жінкою-президенткою США. Але шлях до цього моменту був довгим і непростим.

    Topics of this longread:

    Політика
  • Сучасна українська літературна, яка вона?

    Дізнайтеся про становлення сучасної української літератури, яке відбувалося на руїнах СРСР. Відкрийте світ нового покоління українських письменників та поетів через літературні журнали та інтернет-простір.

    Topics of this longread:

    Українська Література

You may also be interested in:

Comments (3)

Виносити на публіку таких постатей важливо зараз як ніколи. Маю честь пишатися своїм родом, в якому також був Шістдесятник Микола Лукаш. Він, своєю чергою, працював над звільненням Дзюби з-під ув’язнення. Також цікавим та, на жаль, маловідомим персонажем української історії є Дмитро Донцов

You may also be interested in: