Оскільки мій колега в нашому тгк вирішив зачепити цю тему, я хочу поділитись власним, а також загальним поглядом об'єктивізму на цю течію філософії.
Наразі я не буду углублятись у види гедонізму, оскільки починаючи з давньогрецьких філософів, ця філософія розділилася на декілька напрямків з різною методикою, починаючи від розумного, закінчуючи радикальним гедонізмом, але основна ціль та орієнтир, що їх поєднує:
1. Отримання задоволення як мети людського життя
2. Втеча від проблем та страждань
Ці дві фундаментальні засади гедонізму йдуть повністю протилежно від ідей, яких дотримуються об'єктивісти.
Якщо повністю спростити погляд Айн Ренд, яка буде в кожному пості про об'єктивізм, бо це наш основний діяч, то приблизно картинка навколо гедонізму така:
"Мета життя - не отримання задоволення. Мета життя - раціональне досягнення власного процвітання. А задоволення є наслідком правильного життя, а не його причиною."
Тобто ви можете відчути різницю уже в цих словах, що задоволення людини повинно йти від правильного та раціонального життя, а не бути причиною для життя, адже гедоніст скаже: "якщо відсутня насолода - значить життя позбавлене сенсу". Натомість, об'єктивізм заявляє: "насолода повинна бути виключно результатом вашого життя, воно не є сенсом життя".
Давайте ми розділимо зараз це на порівняльні критерії:
Гедонізм:
• Задоволення - найвище благо.
• Приємне = добре
• Емоції можуть бути орієнтиром
• Життя заради насолоди
Об'єктивізм:
• Розум - найвища цінність людини
• Добре визначається розумом, а не тим, що приємно
• Емоції - наслідок цінностей, а не інструмент пізнання
• Життя йде заради реалізації себе як індивіда
У нас є декілька аргументів, чому гедонізм - це зло і злочин проти самого себе:
1. Емоції не можуть бути інструментом пізнання:
Ми можемо отримувати насолоду від: алкоголю, наркотиків, азартних ігор. Але це все руйнує особистість, а не збагачує її, і не покращує життя людини.
2. Як ми вже згадували, гедонізм плутає причину та наслідок:
Для гедоністів насолода - причина. Для об'єктивістів насолода - це наслідок твого правильного, раціонального життя.
3. Гедонізм робить людину залежною від моменту:
Більшість гедоністичних напрямків стверджують, що ти повинен жити моментом, минуле та майбутнє - неважливо. У об'єктивістів усе зовсім навпаки, ти повинен будувати стратегію свого майбутнього життя завдяки розуму, ти повинен думати наперед, що в тебе буде завтра, а що через рік. Ти повинен важко працювати, вчитись, займатись спортом, це все уособлює покращення себе, що є головною метою об'єктивізму. На думку Ренд, недовгострокове мислення є ірраціональним.
4. Егоїзм ≠ Гедонізм
Хтось далекий від філософії, може подумати, що егоїзм та гедонізм близькі за значенням, однак це дуже далека від реальності думка, особливо, якщо ми беремо егоїзм Ренд.
То ж, яка фундаментальна різниця? Егоїзм вчить тебе зосереджуватись на собі, однак це не означає, що ти маєш зосереджуватись на насолоді від моменту. Важливо пам'ятати, що егоїзм = раціональність, натомість гедонізм робить насолоду моральним критерієм замість розуму, що є ірраціонально. Ідеал людини за об'єктивізмом це:
• Дисципліна
• Продуктивність
• Незалежність
• Раціональне мислення
Підсумовуючи, головна різниця між гедонізмом та об'єктивізмом полягає в тому, що для гедоніста насолода є метою життя, а для об'єктивіста - лише винагородою за правильно прожите життя. Об'єктивізм не заперечує щастя чи задоволення, навпаки, він вважає їх природним результатом раціональності, дисципліни та досягнення власних цілей.
