Пластик став одним із символів технічного прогресу. Легкий, довговічний і універсальний, він докорінно змінив сучасний світ. Проте сьогодні дедалі більше наукових даних свідчить: матеріал, який мав покращити життя людства, сам перетворюється на серйозну загрозу для здоров'я.
Проблема пластикового забруднення вже давно вийшла за межі переповнених сміттєзвалищ чи гігантських сміттєвих плям в океані. Найнебезпечніший її прояв практично невидимий — нанопластик. Завдяки надзвичайно малим розмірам ці частинки здатні проникати через природні захисні бар'єри організму, накопичуватися в тканинах і взаємодіяти з клітинами людини.
Особливе занепокоєння викликає їхній можливий вплив на розвиток онкологічних захворювань і навіть на результативність лікування.
«Нанопластик підвищує рівень активних форм кисню в клітинах і тканинах органів, викликаючи окислювальний стрес, який прискорює ріст ракових клітин, допомагає їм поширюватися в інші тканини, стимулює утворення нових кровоносних судин, посилює запалення та послаблює роботу імунної системи. Крім того, високий рівень окислювального стресу, викликаний впливом електростатично зарядженого нанопластику, сприяє виживанню пухлинних клітин і зниженню їхньої чутливості до терапії».
Саме незвичайні фізичні властивості нанопластику, зокрема його електростатичний заряд, стали однією з центральних тем міжнародної конференції, організованої депутатом Європейського парламенту Ондржеєм Кнотеком (політична група «Патріоти Європи») у співпраці з Глобальним дослідницьким центром АЛЛАТРА (ALLATRA GRC). Центр займається дослідженням глобальних ризиків, системних екологічних проблем, а також питаннями прав і свобод людини.
Фахівці наголошують, що саме фізичні характеристики нанопластику дозволяють йому взаємодіяти з живими системами набагато складніше, ніж це можна пояснити лише хімічною токсичністю.
Сучасні дослідження свідчать, що наночастинки пластику можуть:
мати поверхневий електричний заряд, який полегшує їх поглинання та накопичення клітинами;
проникати крізь біологічні бар'єри, включаючи гематоенцефалічний і плацентарний;
переносити патогенні мікроорганізми та токсичні сполуки;
провокувати оксидативний стрес, порушення роботи мітохондрій і пошкодження ДНК.
Науковці пов'язують вплив нанопластику зі зростанням ризику розвитку онкологічних, серцево-судинних і нейродегенеративних захворювань. Також накопичуються дані про його можливий негативний вплив на імунну систему, репродуктивне здоров'я та фертильність.
Докладніше про сучасні дослідження цієї проблеми — у науково-популярному фільмі «Нанопластик. Загроза життю» від АЛЛАТРА: https://www.youtube.com/watch?v=2R3Kam-tkZg
Матеріал підготували волонтери громадської платформи «АЛЛАТРА».
