Drukarnia.BLOG

Тримайся, пташко

Коли підходиш до краю ночі,

Ступаєш через поріг,

Я помолюся за твої очі,

За твій безтурботний сміх.

Тримайся, пташко, як буде тяжко,

І випий бокал вина.

А хочеш - випий до дна всю пляшку,

Не тво́я у тім вина.

Завжди прекрасне іде невчасно,

І далі вже - клич, не клич...

Удень так радісно, тепло, ясно,

Та завжди приходить ніч.

Здери шпалери, ножі - у двері,

І посуд увесь побий.

Кричи, сварися, убить грозися,

Сльозами весь дім залий.

Нехай до біса ідуть сусіди -

Пали цей обридлий хлам!

Роки-каліки і інваліди -

Пішли вони всі к хYям!

Не треба лірик - кажи свій вирок -

У петлю піду на раз!

Аби не сіра, пуста мовчанка...

Аби не "усе гаразд"...

Artikel über lokale Unternehmen und interessante Menschen:

Teilen Sie Ihre Ideen in einer neuen Publikation.
Wir warten auf Ihren Longread!
Максим Сальва

Максим Сальва

@maxsalva

69Longreads
3.3KAnsichten
22Anhänger
Seitdem auf Drukarnia 16. April 2023

Mehr vom Autor

  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Themen dieses Longreads:

    Поезія
  • Лицар

    Кажуть, він не закладав храмів,

    Themen dieses Longreads:

    Поезія
  • Сумнів

    коли не легко,

    Themen dieses Longreads:

    Поезія

Sie könnten auch interessiert sein an:

  • ЗАКРЕП

    Оцю історію я почув уже дорослим — від одного чоловіка, що сидів зі мною на лавці в парку і гриз насіння з такою зосередженістю, наче то була найважливіша справа його життя. Він був невисокий, трохи сутулий, з руками, що звикли до роботи. І розповідав він про свого сина — Максима

    Themen dieses Longreads:

    Психологія

Kommentare (1)

Лірично, ви подаєте надії :)

Sie könnten auch interessiert sein an:

  • ЗАКРЕП

    Оцю історію я почув уже дорослим — від одного чоловіка, що сидів зі мною на лавці в парку і гриз насіння з такою зосередженістю, наче то була найважливіша справа його життя. Він був невисокий, трохи сутулий, з руками, що звикли до роботи. І розповідав він про свого сина — Максима

    Themen dieses Longreads:

    Психологія