Дуже цікаво спостерігати за життєвими шляхами поетів, які поки ще не зробили письменство основним видом своєї діяльності, але, вочевидь, заслуговують на це.
Таким чином, мало просто читати тексти пані Наталії Дацишин.
Потрібно ще й збагнути, де вона знаходить стільки часу, як підтримує в собі бажання творити. Сучасний український бізнес - це неозорі джунглі людських інстинктів, а поезія має тяжіти до моральних висот.
Новий Бальзак, тобто авторка текстів і про почуття, і про природу, і про суспільство, яке складається з людей з притаманними їм почуттями, цінностями, перемогами й помилками.
Як досвідчена арт-критикиня, саме потенціал славетної “Людської Комедії” ХХІ сторіччя я й вбачаю в творчості цієї поетеси.
Важливо не тільки розбирати рядок за рядком, а й читати між рядків.
Ідентичність ліричної героїні є емоційною, вразливою, рухливою, щирою та мудрою. В любові до природи розкривається її ліричний бік, у текстах про долю України - патріотичний, у філософських рядках - незалежне та автентичне авторське мислення.
Тексти побудовані не просто емоційно та ритмічно вивірено, а ще й наповнені важливими та актуальними для всіх українців змістами.
Тут і нові підходи до висловлення захоплення красою рідної землі, і туга за справжнім коханням, і думи про безмежну та вкрай складну людську природу.
Раджу читачам мого блогу ще глибше поринути в творчий світ пані Наталії та щиро бажаю їй всебічних успіхів, злагоди та натхнення!
© Марина Чиянова, 2026
