Drukarnia.BLOG

“ Хованки “

Пограємо в хованки.

Озерце мале позирає здаля,

Кроки заснули, пригасла земля,

Завмерли ми…

Де серце твоє?

Куди ж утече?

Я тихо рахую,

Приклавши чоло до шибки сумної,

Вівці біжать під небесною грою —

Мене ведуть за собою

В степи до надій, до спокою.

Батьку, не бреши,

Ми не діти сонця й весни,

Ми в сни зійшли,

Коли опустилась рука твоя —

Ніжна, сумна.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Віктор Шевчукевич
Віктор Шевчукевич@shevchukevich

Історії та висновки

105Довгочити
2KПерегляди
9Підписники
На Друкарні з 2 жовтня 2024

Більше від автора

  • “ Любов в картині “

    Молодий художник Філіп випадково помічає незнайомку в кав'ярні й вирішує намалювати її портрет. Та поки олівець ковзає папером, реальна дівчина поступово зникає, поступаючись місцем образу, створеному його уявою.

    Теми цього довгочиту:

    Коротка Проза
  • “ Лазарет “

    В лазарет ступаю я,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Човен надії ‘

    сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя

    Теми цього довгочиту:

    Верлібр

Це також може зацікавити:

  • Сузір'я

    Чуттєва лірика... бажання близькості, перетворення тіла на космічну карту зірок))

    Теми цього довгочиту:

    Віршотерапія
  • v.b | сон | цикл “асиметрія”

    Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Сузір'я

    Чуттєва лірика... бажання близькості, перетворення тіла на космічну карту зірок))

    Теми цього довгочиту:

    Віршотерапія
  • v.b | сон | цикл “асиметрія”

    Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія