Drukarnia.BLOG

ТІНЬ БОГИНІ

Гордість моя вражена. Я починаю щосили вимагати від тіла бути стрункою, ідеальною, еротичною, як та богиня на софітах, навколо якої сяйво і світло.

Захекана від власних вимог, я зупиняюся посеред дня.

-А ти нічого виглядаєш!- каже хтось у натовпі, ковзаючи по мені поглядом.

Важко переводячи подих, я лише киваю головою.

-Та вона просто накачана! заперечує інший голос десь збоку.

Все одно я досягну цього! - не здаюся я в собі.

Але десь у грудях стоїть величезна блочина: мовчазна, важка, своя.

Я бачу ту картинку: вона на сцені, її фотографують, чоловіки хочуть доторкнутися, жінки дивляться, розкрив рот.

Лице моє відразу стає непривітне й похмуре, як тільки я відводжу від неї очі й дивлюся на себе справжню.

Думки відразу ж обступають мене, жадібно заглядають усередину:

-Треба бігати!.. Треба плавати!.. -починають канючити вони, і я, неохоче відламуючи від себе по шматочку волі, роздаю їм усе. Ті миттю ковтають і знову чіпляються, а я прожогом запихаюся черговим «треба», мало не давлячись, ковтаю великими шматками.

Наближаюся до дзеркала. Страх як хочеться стати тою магнетичною, вільною, у найкращому вбранні, з прихильниками навколо.

І я починаю ходити по кімнаті, наче прив’язана до тієї ідеальної себе невидимим мотузком. І чим менше лишається надії, тим коротшим мотузок.

Надворі Рим. Три слова перекинула з італійцями, і вже втомилась.

-І мені дай… несміливо простягаю руку до того щасливого життя, вдаючи з себе якомога байдужішу.

Але в тіні — вона. Та, що волосся важко вимити, не те що мову вивчити.

Щастя дивиться на мене так, наче я сказала щось неймовірне.

Врешті тикає в мене пальцем, глузливо кричить:

-Дивіться, вона хоче на сцену! Коуч, психолог, консультант - а відшельниця!

-Ге, відшельниця! - дружно підхоплює компанія.

-Богиня, а подруг немає!..

Повільно, щоб не дізналися, як мені стало образливо, соромно й боляче, відходжу від дзеркала.

Не плачу, хоч мені дуже хочеться плакати, лише палають щоки та міцно стискаються кулаки.

А вслід несеться, лунає по порожній квартирі, штовхає в спину:

-Магнетична!.. Ге–е!.. Богиня на софітах!.. Ге–е!.. Ге–е!..​​​​​​​​​​​​​​​​

Але в тіні - вона. Відшельниця. Моя.​​​​​​​​​​​​​​​​

Các bài viết về doanh nghiệp địa phương và những con người thú vị:

Chia sẻ ý tưởng của bạn trong một ấn phẩm mới.
Chúng tôi đang chờ bài đọc dài của bạn!
Людмила Журавлева

Людмила Журавлева

@_koDb7pescwZg8Y

9Bài đọc dài
119Lượt xem
2Người theo dõi
Trên Drukarnia kể từ 26 tháng 5

Thêm từ tác giả

  • ЛІТАК

    Багато людей живуть так, ніби в них буде ще одне життя.

    Chủ đề của bài đọc dài này:

    Психологія
  • ЗАКРЕП

    Оцю історію я почув уже дорослим — від одного чоловіка, що сидів зі мною на лавці в парку і гриз насіння з такою зосередженістю, наче то була найважливіша справа його життя. Він був невисокий, трохи сутулий, з руками, що звикли до роботи. І розповідав він про свого сина — Максима

    Chủ đề của bài đọc dài này:

    Психологія
  • НА ЧУЖИХ ЯЙЦЯХ

    Ми знали, що розмова ця триватиме довго, тому не поспішали.

    Chủ đề của bài đọc dài này:

    Психологія

Bạn cũng có thể quan tâm đến:

Bình luận (0)

Ủng hộ tác giả trước nhé.
Viết bình luận!

Bạn cũng có thể quan tâm đến: