Drukarnia.BLOG

Торнадо

Лист полетів...

Рита ніколи не любила осінь. А за що її любити? Холод, бруд, оголені дерева... А ще — осінь провокує смерть.

Дівчина занепокоєно вслухáлася в звуки автомобілів та чужих будинків. Зовсім не романтично. Шумно, голосно... Близько.

Напевно, вона не встигне видихнути навіть, коли ця атмосфера її поглине.

Крок, два... Попри внутрішній щем навіть не мислила зупинитись. Тільки вперед, не збиваючи темп...

Раз, два, три... Вона не встигне змиритися. Попереду стільки чудового могло б статися...

Дідько, та вона навіть не кохала! І не почувалася зрадженою! Не плакала на підлозі в темряві! Не сміялася з подругою всю ніч!

Вона ж зовсім ще не жила...

Але загроза була швидшою. Загроза зануритися в чужі сльози, такі болісні і водночас байдужі для звичайного перехожого.

Дівчина зупинилася, змирившись. Впала долілиць. Вона завжди була слабкою. Надто слабкою для викликів.

Найбезглуздіше, що Рита могла зробити, — закричати. І вона... Закричала.

Сльози обпікали ясно-зелену райдужку. Якщо сльози взагалі могли обпікати...

Вона зрозуміла, що це кінець.

Осінь приносить смерть.

І заплющила очі. Ривок.

Вир звуків, запахів, відчуттів не зупинявся; він не міг зупинитися. Життя бентежне, не стояти йому на місці. Тільки рух то життя... А життя доводить до смерті.

Дихати стало важче, думати не вдавалося...

Це... Кінець. Абсолютний.

Пил життя замилював очі, і Рита стиснула їх сильніше в останньому пориві. Скрутилася в найзатишнішу позу, мріючи померти безболісно. Мороз пробігся шкірою.

І раптом... Тиша закричала — і вмерла.

Здається, їй таки пощастило не потрапити у «зону смерті». Але чи знайдуть її посеред розрухи?..

Artigos sobre empresas locais e pessoas interessantes:

Compartilhe suas ideias em uma nova publicação.
Estamos aguardando sua longa leitura!
Олена Веренчанська

Олена Веренчанська

@Mriynytsya

2Leituras longas
63Visualizações
3Seguidores
Em Drukarnia desde 28 de maio 2023

Mais do autor

  • Перебіг алхіміцьких буднів

    Живе собі Агнія, має власний «Дім мрії», магазин-аптеку на краю містечка, кактуса на ім'я Інокентій і мету — вивести універсальний антидот.

    Tópicos desta longa leitura:

    Проза

Você também pode estar interessado em:

Comentários (4)

Я думаю, потрібні роз'яснення

Você também pode estar interessado em: