Drukarnia.BLOG

Тихе море

Я думала, що вже все добре,

Коли дивилася на тихе море,

Що синьою і теплою водою,

Грало моєю душею-струною.

.

Та налетіли страшні хмари,

Чорні немов злосні чари.

Вони несли свої жорсткі закони,

Й зривали з квітів пишнії бутони.

.

Вони казали мені пам'ятати,

Про незмогу мою розквітати.

Хотіли щоб я боялась тепла й турботи

І миттю забула про вільні широти.

.

Та хвилі високі, неначе дракони,

Розвіяли хмари й мої перепони.

Забилося серце у грудях моїх,

Згадала душа надію і сміх.

Artigos sobre empresas locais e pessoas interessantes:

Compartilhe suas ideias em uma nova publicação.
Estamos aguardando sua longa leitura!
Летиція Сільва

Летиція Сільва

@leatitia.silva

намагаюся вести блог)

3Leituras longas
35Visualizações
Em Drukarnia desde 4 de março

Mais do autor

  • ***

    В пам'ять дивовижній людині, яка, на превеликий жаль, уже ніколи не зможе прочитати цей вірш💔

    Tópicos desta longa leitura:

    Вірші

Você também pode estar interessado em:

Comentários (0)

Apoie o autor primeiro.
Escreva um comentário!

Você também pode estar interessado em: