Drukarnia.BLOG

Лист

Вони сиділи поряд щоп'ятниці

На лавці парку імені Лесі Українки.

Спостерігали, як сигарети шукають п'яниці,

Намагаючись думки заглушити.

Вони не промовляли ні слова.

Вони не були знайомі.

Вони розуміли одна одну через погляд.

Вони не порушували звичай ніколи.

Сьогодні вона прийшла до парку одна.

Самотою сиділа, споглядаючи чорних птахів.

Опівночі не витримала й пішла,

Не розуміючи, чому чекала Її.

І так протягом тижня, згодом - й місяця.

Качки у ставку уже вивчили стукіт самотніх кроків вночі.

Вона залишила на лавці лист, перша можлива взаємодія.

"Ти як?" - Два слова. На які так і немає відповіді.

Artigos sobre empresas locais e pessoas interessantes:

Compartilhe suas ideias em uma nova publicação.
Estamos aguardando sua longa leitura!
Віка

Віка

@sydorukVika

8Leituras longas
440Visualizações
6Seguidores
Em Drukarnia desde 18 de abril 2023

Mais do autor

Você também pode estar interessado em:

  • Болото

    Чується шепіт,То шепотить очерет.Сотні кісток потонули,Їх вже ніхто не врятує.Рухайся легко,Не потони і тиЗатягнула трясовина, І шепотить очерет.Ніхто вже не знайде Не знайде твоїх кісток.Будеш блукати очеретомНіхто не врятує тебе

    Tópicos desta longa leitura:

    Вірші

Comentários (0)

Apoie o autor primeiro.
Escreva um comentário!

Você também pode estar interessado em:

  • Болото

    Чується шепіт,То шепотить очерет.Сотні кісток потонули,Їх вже ніхто не врятує.Рухайся легко,Не потони і тиЗатягнула трясовина, І шепотить очерет.Ніхто вже не знайде Не знайде твоїх кісток.Будеш блукати очеретомНіхто не врятує тебе

    Tópicos desta longa leitura:

    Вірші