Drukarnia.BLOG

Тихе море

Я думала, що вже все добре,

Коли дивилася на тихе море,

Що синьою і теплою водою,

Грало моєю душею-струною.

.

Та налетіли страшні хмари,

Чорні немов злосні чари.

Вони несли свої жорсткі закони,

Й зривали з квітів пишнії бутони.

.

Вони казали мені пам'ятати,

Про незмогу мою розквітати.

Хотіли щоб я боялась тепла й турботи

І миттю забула про вільні широти.

.

Та хвилі високі, неначе дракони,

Розвіяли хмари й мої перепони.

Забилося серце у грудях моїх,

Згадала душа надію і сміх.

Artykuły o lokalnym biznesie i ciekawych ludziach:

Podziel się swoimi pomysłami w nowej publikacji.
Czekamy na Twoją długą lekturę!
Летиція Сільва

Летиція Сільва

@leatitia.silva

намагаюся вести блог)

3Długoczytane
35Widoki
Od tego czasu na Drukarnia 4 marca

Więcej od autora

  • ***

    В пам'ять дивовижній людині, яка, на превеликий жаль, уже ніколи не зможе прочитати цей вірш💔

    Tematy tej długiej lektury:

    Вірші

Możesz być także zainteresowany:

Uwagi (0)

Najpierw wesprzyj autora.
Napisz komentarz!

Możesz być także zainteresowany: