Drukarnia.BLOG

Тихе море

Я думала, що вже все добре,

Коли дивилася на тихе море,

Що синьою і теплою водою,

Грало моєю душею-струною.

.

Та налетіли страшні хмари,

Чорні немов злосні чари.

Вони несли свої жорсткі закони,

Й зривали з квітів пишнії бутони.

.

Вони казали мені пам'ятати,

Про незмогу мою розквітати.

Хотіли щоб я боялась тепла й турботи

І миттю забула про вільні широти.

.

Та хвилі високі, неначе дракони,

Розвіяли хмари й мої перепони.

Забилося серце у грудях моїх,

Згадала душа надію і сміх.

Artikelen over lokale bedrijven en interessante mensen:

Deel uw ideeën in een nieuwe publicatie.
Wij wachten op jouw longread!
Летиція Сільва

Летиція Сільва

@leatitia.silva

намагаюся вести блог)

3Lange artikelen
35Bekeken
Op Drukarnia sinds 4 maart

Meer van de auteur

  • ***

    В пам'ять дивовижній людині, яка, на превеликий жаль, уже ніколи не зможе прочитати цей вірш💔

    Onderwerpen van deze longread:

    Вірші

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in:

Opmerkingen (0)

Steun eerst de auteur.
Schrijf een reactie!

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in: