Drukarnia.BLOG

Струна

Я сиділа за своїм робочим столом, втупившись у екран ноутбука. Очі, вже втомилися, тому я інколи протирала їх, знімаючи окуляри. Курсор блимає на порожньому документі, але думки не складаються в слова. За вікном вже давно було темно, тільки тепле світло настільної лампи освітлювало розкидані аркуші паперу й чашку з остиглою чорною кавою. Пізня година, тому я починаю вже переживати.

Двері відчинилися різко, без попередження. Домі, вона навіть не привіталася. Просто пройшла до стільця, скинула всі речі на підлогу й витягла з чохла, який був біля її ліжка, гітару. Її рухи були різкі, з емоціями і ніби вона кудись поспішала. Я навіть не оберталась і нічого не говорила, спиною відчувала, що щось сталось, тому боялась запитати. Я не могла зосередитись на свому завданні, вже просто слідкувала за Домі.

Вона вмостилась на краю ліжка, поклала гітару на коліна й почала налаштовувати. Нервові пальці крутили колки, різко, майже злісно. Я нарешті глянула на неї. Домі стискала губи, а в її очах читалося щось важке й невиразне. Мені страшенно не подобалась ця атмосфера, як гроза.

Різкий звук. Я здригнулась.

Струна луснула. Глухий клац і тонкий металевий дріту різонув повітря. Домі здригнулася, різко прибрала руку, але на її шкірі вже залишилась тонка червона подряпина. Я почула, як вона стримано вдихнула повітря, ніби намагаючись щось утримати в собі. Але за секунду її плечі затремтіли. Вона сиділа, міцно тримаючи гітару, і мовчки плакала, лише інколи можна було почути всхлипи. Сльози просто текли по її щоках і падали на дерев’яну деку. Я не знала що сказати, я боялась говорити чи поворухнутись. Я просто дивилась і знала, що це не про гітару.

Artikelen over lokale bedrijven en interessante mensen:

Deel uw ideeën in een nieuwe publicatie.
Wij wachten op jouw longread!
LierMind

LierMind

@lieforme

Обман творить реальність

7Lange artikelen
132Bekeken
4Volgers
Op Drukarnia sinds 26 november 2024

Meer van de auteur

  • Пропозиція

    Мені завжди подобались спокійні дні, а чи це він?

    Onderwerpen van deze longread:

    Проза
  • Огида

    Через слюзи я ледве бачу своє обличчя, але розгладаючи свій оголений силуєт. Здається, зараз або розірву все довкола, або впаду на підлогу й розплачусь, як маленька дитина.

    Onderwerpen van deze longread:

    Проза

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in:

  • "Під Поглядом"

    Історія про погляд суспільства, яке осуджує і дивиться з неприйняттям на людей, що намагаються бути собою, а не частиною сірої маси. І про те, як можна крок за кроком іти цим шляхом, пізнаючи себе.

    Deze publicatie bevat beschrijvingen/foto's van geweld, erotiek of andere gevoelige inhoud.

    Onderwerpen van deze longread:

    Психологія
  • Papier Rouge шукає тексти!

    Papier Rouge шукає тексти! Open Call — це відкритий заклик для авторів поділитися своїми текстами. Не обов’язково бути професійним письменником — головне, щоб вам було що сказати.

    Onderwerpen van deze longread:

    Есе
  • Терапія морем

    Коли я їздив на море, воно було спокійним. Ти їдеш на море, аби відпочити, або завести курортний роман. Не знаю, навіщо ще їхати на море… щоб просто подивитись?

    Onderwerpen van deze longread:

    Мініатюра

Opmerkingen (0)

Steun eerst de auteur.
Schrijf een reactie!

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in:

  • "Під Поглядом"

    Історія про погляд суспільства, яке осуджує і дивиться з неприйняттям на людей, що намагаються бути собою, а не частиною сірої маси. І про те, як можна крок за кроком іти цим шляхом, пізнаючи себе.

    Deze publicatie bevat beschrijvingen/foto's van geweld, erotiek of andere gevoelige inhoud.

    Onderwerpen van deze longread:

    Психологія
  • Papier Rouge шукає тексти!

    Papier Rouge шукає тексти! Open Call — це відкритий заклик для авторів поділитися своїми текстами. Не обов’язково бути професійним письменником — головне, щоб вам було що сказати.

    Onderwerpen van deze longread:

    Есе
  • Терапія морем

    Коли я їздив на море, воно було спокійним. Ти їдеш на море, аби відпочити, або завести курортний роман. Не знаю, навіщо ще їхати на море… щоб просто подивитись?

    Onderwerpen van deze longread:

    Мініатюра