Drukarnia.BLOG

ШАХІСТ

Він грав у шахи все життя,

На дошці дні свої згубив,

Не знало серце каяття,

І розум швидко потьмянів.

А він все грав і грав, хоча

Ще голос неба чув сумний:

«Згасає зір, гниє душа,

Згорить у пеклі подих твій».

А він все грав і грав, хоча

Матусі дотик занімів...

І братик смикав за рукав:

Кричав, молився і тремтів.

І потім... Боже! На землі —

Ні матері, ні братика!

А мама навіть у труні

Так гірко-гірко плакала.

Artikelen over lokale bedrijven en interessante mensen:

Deel uw ideeën in een nieuwe publicatie.
Wij wachten op jouw longread!
Радислав Тихий

Радислав Тихий

@radyslav_chibisov

Філолог, учитель і письменник

16Lange artikelen
186Bekeken
1Volgers
Op Drukarnia sinds 14 juni

Meer van de auteur

  • Любомир Євгенович (спогад)

    П’яте грудня. Шаховий турнір у Львівській школі № 9. Наш добрий тренер і вчитель праці — Любомир Євгенович — уважно стежить за грою збірної гімназії. На перерві до мене та ще одного гравця підходить молода жінка — мама Меланії Волошинської, учасниці команди.

    Onderwerpen van deze longread:

    Спогади
  • Вона

    (уривок із нового твору)

    Onderwerpen van deze longread:

    Кохання

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in:

Opmerkingen (0)

Steun eerst de auteur.
Schrijf een reactie!

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in: