Drukarnia.BLOG

Очі

Очі свої зайняти вогнем,

Ти наврядчи зможеш уже,

Їх змії з'їдять з пекельним вогнем,

І осліпниш як сонце ти з днем.

Будеш блукати в чорному світі,

Без мрій, без надій, у самотині,

Кого б не любив, кого б не чекав,

Ти матимеш відчай в антитілах.

Продав ти коня і пів королівста віддав,

Чи отримав ти - те що мав?

Чи відчув ти кохання та єдність сердць?

Ні? То слухай тепер, мій ти кінець.

Він мав безповоротній фінал

Такий крутий, що мене аж зламав

Повалив до самого долу,

Так що фундамент зкришився поволі.

Я все чекав, на той порятунок,

Та він не з’явився і я тепер тут,

Пишу щось у всесвіт крихкий як одвіччя,

І не молюся богам я більше тернистим.

Все відпусти по тихому Нілу,

До самого Анубіса, в тишу.

Там де не чути стуку сердць,

Там де мертві ідуть під вінець.

Artikelen over lokale bedrijven en interessante mensen:

Deel uw ideeën in een nieuwe publicatie.
Wij wachten op jouw longread!
Саурс

Саурс

@saurs

32Lange artikelen
1.5KBekeken
19Volgers
Steun
Op Drukarnia sinds 15 april 2023

Meer van de auteur

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in:

Opmerkingen (0)

Steun eerst de auteur.
Schrijf een reactie!

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in: